Проголосувавши за Закон «Про Бюро економічної безпеки», парламент зробив лише перший крок до початку ефективних розслідувань фінансових злочинів. Попереду ще чимало роботи, зокрема, визначити повноваження новоствореного органу. Проте однозначний позитив – що замість кількох розрізнених структур з’явиться одна.
Як було раніше? Під виглядом розслідування економічних злочинів упродовж останніх років плодилися відповідні підрозділи у різних силових структурах. Але їхня основна мета – не розкривати такі злочини і незаконні схеми, а, як кажуть, «обілечувати» бізнес. Цей процес набув нечуваного розмаху: кажуть, в економічних департаментах існують навіть внутрішні плани, скільки треба зібрати за місяць. Відповідно, об’єкти для перевірки обираються не з огляду на ризик, а з точки зору «перспективності» бізнесу: чим він більший та успішніший, тим більше з нього збереш. А підприємці, своєю чергою, змушені «віддячувати» працівникам усіх цих структур. Інакше їм просто не дадуть нормально працювати.
Тому, звісно, Закон про створення БЕБ бізнес сприйняв із полегшенням. Хоча в ньому є як позитивні, так і негативні сторони. Головний позитив – це те, що повноваження для розслідування економічних злочинів передаються в один орган – принаймні в ідеалі. Натомість податкова міліція й економічні департаменти у Нацполіції та СБУ – скасовуються. І це добре. Бо раніше неодноразово траплялися ситуації, коли підслідність злочину неочевидна, і правоохоронці маніпулювали цим, створюючи проблеми бізнесу і не приносячи жодної користі державі. А чим менше органів, які займаються однаковими розслідуваннями, тим менше суперечок, пов’язаних із підслідністю.
Ще один безперечний позитив, який принаймні декларується у прийнятому законі – більш поглиблена експертиза співробітників БЕБ. Це зменшує ризики необдуманого і необґрунтованого звинувачення у порушенні законів у царині економічної діяльності. Зокрема, в останній версії закону закладений ризикоорієнтований підхід до діяльності БЕБ. Це означає, що масові перевірки, «маски-шоу» та бездумне розпорошення зусиль та ресурсів відійдуть у минуле. Натомість більше уваги приділятиметься профілактиці злочинів, визначенні цільових груп і проблемних місць. І вже по них вестиметься «прицільна», більш продумана робота.
Однозначно це збільшить реальну розкриваність справ. Адже менша кількість працівників (за законом – штат співробітників БЕБ складатиметься з 4 тисяч осіб) займатиметься меншою кількістю кейсів, з акцентом на аналітику. А не створюватиме фейкові справи, спрямовані на здирництво бізнесу.
Але є одна умова. Робота БЕБ, яка прописана у законі, можлива лише тоді, коли буде правильно побудований відбір людей. І до нового Бюро не потраплять одіозні схемники та злочинні елементи, які раніше працювали в економічних департаментах Нацполіції, СБУ та у податковій міліції. Наразі є інформація, що вони частково переходять до інших підрозділів – не маючи для цього ані знань, ані досвіду. Не виключаю, що частина з них може перейти і до БЕБ.
Коротко – про негативи закону. З одного боку, добре, що всі повноваження з розслідування економічних злочинів будуть зосереджені в одному місці. З іншого – надмірна концентрація, доступ до всіх комп’ютерних систем та інформаційних даних може бути використаний не зовсім чесно. Регламент роботи Бюро чітко не прописаний, і вони зараз можуть збирати дані фактично з будь-якої компанії, без особливого дозволу. На відміну від європейських країн, в Україні громадяни і компанії не бачать, хто і чому збирає по них інформацію. І цілком можливий ризик створення неправомірного маніпулювання цими даними або використання у власних цілях.
Що може цьому завадити? Громадський контроль. Директор Бюро обирається на конкурсі за представленням Кабінету міністрів. Але крім цього, у відборі повинні брати участь великі об’єднання, бізнес-асоціації. Щоб це був не черговий голова карального органу, а людина компетентна, фахова, яка не стане використовувати свою посаду для власного збагачення. На щастя, бізнес-асоціації стали зараз сильнішими та впливовішими, вони входять до робочих груп, беруть активну участь у законодавчій роботі та обговореннях важливих питань. Бізнесу потрібно об’єднуватися і діяти разом потужною силою.
Звісно, навіть об’єднаний бізнес не зможе оскаржити неправомірні дії БЕБ, якщо ми не проведемо судову реформу, і наші суди не перестануть ухвалювати рішення «за інтересом», а не за законом. Тому судова реформа повинна йти паралельно з набуттям чинності БЕБ. Справедлива і прозора судова система – істотна частина економічної безпеки держави.
