РБК-Україна проаналізувало презентовані урядом аудит та економічні вектори, які стануть основою стратегії, і виділило головні цілі по 10 ключовим напрямкам, що будуть визначені для країни до 2030 року.
На початку листопада уряд представив Аудит української економіки та Вектори економічного розвитку, що є основою Національної економічної стратегії-2030. Це документ-візія розвитку країни на наступні 10 років.
Саму стратегію, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, оприлюднять вже у першому кварталі 2021 року. Стратегія розробляється за участі уряду, експертів та представників бізнесу на платформі Центру економічного відновлення. Загалом до підготовки документу залучені понад 300 учасників.
За підрахунками урядовців, нереалізований економічний потенціал України за 10 років оцінюється не менш ніж у 1 трлн доларів. Реалізація цього потенціалу може стати передумовою для швидкого економічного зростання та фактично подвоєння ВВП України у наступні 10–15 років.
«Державна аудиторська служба та Рахункова палата постійно аналізують результати впровадження державної політики в різних сферах за відносно короткі періоди. Але для того, щоб робити висновки про майже 30-річний період управління економікою, потрібно бачити ширшу картину та мати конкретні відповіді на ключові питання. Серед них – скільки недоотримала економіка через відсутність реформ та неефективне управління? Скільки кожен українець втратив через відсутність таких реформ за 30 років? Які кроки та в яких галузях необхідно реалізувати, аби повною мірою розкрити економічний потенціал? І проведений аудит дає відповіді на ці питання», – говорить виконавчий директор Центру економічного відновлення, радник прем’єр-міністра Кирило Криволап.
Макроекономічна політика
Аудит: Глобальна економічна криза і пандемія значно вплинули на економіку України. Тим не менш, навіть без цих чинників економіка залежна від допомоги міжнародних донорів та переказів трудових мігрантів.
До того ж країні бракує прямих іноземних інвестицій, у неї дефіцит торгового балансу, тінізація та офшоризація економіки. Дефіцит держбюджету у 2020 році – 7,5% від ВВП, рівень державного боргу – 50,3%, а суверенний кредитний рейтинг України – B (на рівні з Монголією, Ганою, Конго).
Цілі 2030: Впровадження повноцінного середньострокового бюджетного планування на державному та місцевому рівнях, проведення податкової реформи, що включає в себе заміну податку на прибуток податком на виведений капітал.
Також необхідна переорієнтація державних проектів з фінансування соціальної інфраструктури на так звані проекти розвитку (технопарки, індустріальні та наукові парки тощо).
Важливе відновлення довіри до банківської системи (нарощуванні банківського кредитування, збільшення фінансової інклюзії населення) та розвиток альтернативного фінансування бізнесу. Не варто виключати подальші зміни до податкової системи (такі як зниження навантаження на фонд оплати праці з відповідними компенсаторами для бюджету).
Розвитку фондового ринку (що включає в себе як оновлення законодавства щодо фондового ринку, так і стимулювання створення необхідної ліквідності через другий рівень пенсійного забезпечення, розвиток страхування тощо).
Верховенство права
Аудит: Половинчасті реформи останніх років дали певний позитивний ефект: загальний показник України в Індексі верховенства права з 2011 до 2020 р. збільшився на 16%, попри це Україна знаходиться лише на 72 місці зі 128 країн. Водночас за показниками Індексу сприйняття корупції Україна у 2019 р. зайняла 126 місце зі 198 країн поряд із Киргизстаном, Азербайджаном, Джибуті та Болівією.
Нагальною потребою для України є забезпечення незалежності системи правосуддя, доброчесності суддів та ефективне вирішення спорів, захист права власності, дієва превенція і подолання корупції в органах влади та забезпечення невідворотності покарання за корупцію.
Стратегія реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів завершує дію у 2020 р. і відсутнє подальше бачення реформи, заблокована робота єдиного органу із добору суддів – Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Судова система перевантажена справами через незайняті понад 2 тисяч посад суддів по всій країні, незавершене очищення судової системи від недоброчесних суддів. Довіра суспільства до судової системи менше 15%.
Прокуратура та більшість правоохоронних органів все ще потребують реформування та чіткого розмежування підслідності.
Серед позитивів – збільшилася прозорість діяльності органів влади, сформована антикорупційна архітектура (НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС, АРМА), але відбувається постійний політичний тиск на антикорупційні органи, і довіра суспільства до них менше 20%. А останнім рішенням Конституційного Суду від 28 жовтня фактично скасовано значну частину проєвропейської антикорупційної реформи, яку необхідно відновити.
Цілі 2030: У короткостроковому періоді пріоритетними цілями є:
— Покращення ефективності роботи системи правосуддя і виконання судових рішень, перезапуск роботи і оновлення складу Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
— Створення й ефективне функціонування єдиного правоохоронного органу для розслідування економічних злочинів.
— Розробка і ухвалення всеохоплюючої стратегії реформування правоохоронних органів.
— Ухвалення і реалізація Антикорупційної стратегії 2020–2024 та відновлення дії антикорупційної реформи, частина з якої була скасована рішенням КС.
У довгостроковому періоді фокус буде зосереджений на:
— Реалізації довгострокової стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів.
— Імплементації всеохоплюючої стратегії реформування правоохоронних органів згідно з кращими європейськими практиками.
— Забезпеченні незалежності та інституційної спроможності антикорупційних органів і належне фінансування їхньої діяльності.
— Реалізації комплексу заходів щодо відновлення довіри суспільства та інвесторів до системи правосуддя, правоохоронних та антикорупційних органів.
Регуляторне середовище
Аудит: Надмірне та неефективне регуляторне навантаження призводить до того, що Україна, недивлячись на значні покращення в останні роки, знаходиться на 64 місці в рейтингу Doing Business, що нижче інших країн регіону.
Тим не менш, система державного нагляду (контролю) і далі здійснює надмірний тиск на бізнес, в державі діє застарілий Кодекс законів про працю, який був прийнятий ще у 1971 році, а бізнес продовжує скаржитися на складне адміністрування податків.
Цілі 2030: У короткостроковому періоді ключовими завданнями Уряду будуть:
— Вдосконалення системи державного нагляду (контролю) та дозвільної системи.
— Покращення системи адміністрування податків, у тому числі внесення змін щодо застосування РРО.
— Завершення гармонізації законодавства у сфері регулювання господарської діяльності з ЄС.
До 2030 року Уряд обрав наступні пріоритети:
— Проведення реформи трудового законодавства (лібералізація та дебюрократизація трудових відносин, впровадження нових форм зайнятості тощо).
— Скорочення регуляторного навантаження та покращення місця України у міжнародних рейтингах.
— Вдосконалення антимонопольного законодавства (вдосконалення політики щодо конкуренції, покращення процесуальних засад діяльності АМКУ, вдосконалення контролю державної допомоги).
Управління державною та комунальною власністю
Аудит: У питанні приватизації відсутні бачення та стратегія управління. Існує низька інституційна спроможність органів виконавчої влади, а також наявний високий рівень політизації та корупції, низька обізнаність та підтримка населення процесу приватизації.
Як наслідок, маємо значне неефективне фінансування державних та комунальних підприємств з бюджетів різних рівнів та повільні процеси приватизації та ліквідації. Станом на зараз в країні є 3,6 тисяч підприємств у державній та більше 14 тисяч у комунальній власності.
«Вже давно доведено, що держава є поганим власником і поганим інвестором, адже, вкладаючи, ризикує не власними коштами. Тому ми як бізнес виступаємо за те, щоб Україна перетворилася на сучасну, цифрову, сервісну державу, де працює реальний приватний сектор – розвиваючи економіку, збільшуючи кількість робочих місць, підвищуючи купівельну спроможність населення та створюючи великі фонди для забезпечення пенсіонерів та соціально незахищених громадян», – зазначає президент Асоціації платників податків України Григол Катамадзе.
Цілі 2030: Серед пріоритетних цілей на 2021–2023 роки є:
— Ліквідація або реструктуризація нефункціонуючих державних та комунальних підприємств, а також приватизація державних та комунальних підприємств, що не входять до переліку заборонених для приватизації.
— Передача в оренду нестратегічних або економічно необґрунтованих активів державних та комунальних підприємств та посилення інституційної спроможності Фонду державного майна України.
У довгостроковому періоді фокус Уряду буде зосереджений на:
— Зменшенні ролі держави та органів місцевого самоврядування як власників державних та комунальних підприємств (заключення угод державно-приватного партнерства щодо підприємств, які заборонені для приватизації).
— Підвищенні ефективності управління підприємствами, що залишилися у державній та комунальній власності (корпоратизація 100% державних підприємств).
— Ефективному розподілі серед населення результатів капіталізації об’єктів державної власності.
Окремо вивчається ідея створення Агенції з управління активами, Фонду національного багатства та Національного інвестиційного фонду, а також запуску економічного паспорту українця.
Інвестиційна привабливість
Аудит: Україна поступається країнам регіону за якістю судової системи, кредитним рейтингом, політичною та військовою стабільністю і, як наслідок, отримує лише ~ 0,1% світових прямих іноземних інвестицій. Це свідчить про низьку зацікавленість міжнародних інвесторів. Щорічно близько 10–11 млрд доларів капіталу виводиться у офшорні зони.
«Для того, щоб досягти стійкого розвитку економіки, нам потрібно не стільки залучати зовнішні інвестиції, скільки всіляко стимулювати і розвиток внутрішнього ринку, і сприяти виведенню власних підприємств на зовнішні ринки – зі своїми технологіями, продуктами. А для цього треба стимулювати український бізнес. Це можна реалізувати тільки через фондовий ринок, який зараз в Україні працює неповноцінно. Тільки робота цього ринку на повну потужність дасть поштовх капіталізації українських компаній і їхньому виходу на міжнародні ринки. Поки цим можуть похвалитися лише деякі українські компанії на відміну від фірм Ізраїлю, Німеччини чи Італії, що працюють у всьому світі», – говорить засновник Intecracy group Юрій Сивицький.
Цілі 2030: У короткостроковому періоді ключовими завданнями Уряду будуть:
— Підвищення кредитних рейтингів.
— Запровадження податку на виведений капітал та амністії капіталу.
— Створення Міжнародного фінансового центру (International financial centre Kyiv).
— Створення державного Фонду Фондів.
— Запуск додаткових стимулів для інвесторів (податкові канікули, відшкодування капітальних інвестицій, тощо).
До 2030 року Уряд обрав наступні пріоритети:
— Впровадження другого рівня пенсійної системи (загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення).
— Розвиток фондового ринку.
— Введення страхової медицини.
— Збільшення частки державних інвестицій у загальній структурі бюджету.
Агросектор
Аудит: Станом на зараз у секторі, який генерує 9% ВВП держави, маємо законодавство, що обмежує повноцінний розвиток земельних відносин, недостатньо розвинену інфраструктуру зрошення, значну долю сектору у «тіні» через недосконале регулювання, обмежений доступ до фінансової та страхової системи та низький ступінь проникнення технологій у порівнянні з іншими країнами.
Така ситуація призвела до значної залежності сектору від експорту сировини, більш низької продуктивності праці у порівнянні з західними країнами, деградації земель, зниження об’ємів виробництва продукції тваринництва та аквакультури. А вартість землі недооцінена як мінімум у 5 разів – наразі справедлива вартість української землі становить близько 5000 доларів за 1 га при нормативній грошовій оцінці – 955 доларів.
Цілі 2030: У короткостроковому періоді ключовими завданнями Уряду будуть:
— Створення Міністерства аграрної політики, функціями якого будуть формування та реалізація державної політики в агросекторі, дорадництво та підготовка торговельних аташе для подальшого просування української продукції на зовнішніх ринках.
— Створення інфраструктури необхідної для функціонування ринку землі (повноцінний запуск Державного аграрного реєстру, підвищення ефективності збору аграрної статистичної інформації, продовження реформи Держгеокадастру для забезпечення сервісної функції).
— Збільшення виробництва продукції з високою доданою вартістю за рахунок збільшення агропромислових кластерів та запуску системи відстежуваності (traceability) ланцюгів виробництва агропродукції, що позитивно вплине на якість виробленої продукції.
До 2030 року Уряд обрав наступні пріоритети:
— Повноцінна лібералізація ринку землі.
— Розвиток інфраструктури зрошення та дренажу в Україні та збільшення площі земель, що обладнані іригаційними та дренажними системами.
— Підвищення рівня технологічності шляхом створення умов для відкриття в Україні R&D центрів, розвитку використання агротехнологій загалом та проникнення технологій Smart Farming в агросекторі.
Промисловість
Аудит: За роки незалежності українська промисловість значно втратила свої потужності. Зношеність основних засобів виробництва на рівні 51%, дефіцит кваліфікованої робочої сили, високий рівень ресурсо- та енерговитратності та викидів СО2 від стаціонарних джерел ускладнюють доступ до європейських ринків збуту. Через відсутність необхідної кількості інвестицій маємо низький рівень технологічності промислового виробництва та продукції.
«Для всіх очевидно, що частка промисловості у ВВП має зростати. Варто розвивати сектор обробки, машинобудування. Цей розвиток має відбуватися як за рахунок внутрішнього ринку, так і за рахунок стимулювання експорту. Країна має вкладати у розвиток інфраструктури: залізничної, портової, річкової, дорожньої, аеропортової, енергетичної, телекомунікаційної. Наприклад, металургія дуже сильно залежить від експорту, а в експорті важливою є роль транспортної інфраструктури. Отже, інвестиції у будівництво, в модернізацію інфраструктури дадуть споживання і позитивну динаміку по всьому ланцюжку. Вони стимулюватимуть ринок до розвитку машинобудування, призведуть до зростання обробного і будівельного секторів, металоспоживання, простимулюють зайнятість», – вважає директор GMK Center Станіслав Зінченко.
Цілі 2030: У короткостроковому періоді задачами уряду є:
— Створення умов для розміщення виробничих потужностей в Україні шляхом розвитку індустріальних парків як інвестиційних майданчиків з усією необхідною інженерно-технічною інфраструктурою, зменшення регуляторного тиску та перегляду існуючих дозвільних процедур в промисловості.
— Формування попиту на вітчизняну промислову продукцію на внутрішньому ринку шляхом пожвавлення житлового будівництва – впровадження програми «доступне житло», оновлення фондів ЖКГ та проведення енергомодернізації будівель з низькою енергоефективністю, модернізація транспортної інфраструктури.
— Стимулювання експорту промислової продукції шляхом гармонізації технічних регламентів та сертифікації промислової продукції згідно зі стандартами ЄС, розширення функції Експортно-кредитного агентства та збільшення обсягів кредитування експортних контрактів по виробництву товарів з високою доданою вартістю.
До 2030 року Уряд обрав наступні пріоритети:
— Забезпечення розвитку циркулярної економіки та високої енергоефективності промисловості шляхом стимулювання скорочення обсягів відходів, впровадження комплексу заходів щодо комерційного освоєння промислових відвалів, забезпечення грантів і кредитів для ресурсозберігаючих та енергозберігаючих технологій, впровадження системи податкових стимулів для екомодернізації.
— Інноваційний розвиток промисловості шляхом створення майданчиків для обміну досвідом з впровадження інноваційних технологій, інтеграція промислових кластерів України в Європейську платформу співпраці кластерів, надання грантів на реалізацію інноваційних проектів щодо технологій ОПК в інших секторах економіки.
— Кадрове забезпечення для подальшого розвитку галузі шляхом запровадження дуальної освіти та проведення реформи трудового законодавства.
Енергетика
Аудит: За роки незалежності українська енергетика значно втратила свої позиції. Надмірні обмеження ринку та криза розрахунків між учасниками ринку електроенергії та газу, дефіцит стимулів для модернізації основних фондів та інвестування в енергетичну інфраструктуру, один з найгірших показників енергоємності ВВП у світі, низькі стандарти енергоефективності, дисбаланс на ринку електроенергії за видами генерації, високі втрати при розподілі та постачанні ресурсів (електроенергія, газ), що спричинені застарілими основними фондами – все це призвело до серйозної енергетичної кризи, в якій опинилася Україна.
Цілі 2030: У короткостроковому періоді задачі уряду:
— Формування ефективних ринків електроенергії та газу з метою уникнення формування боргів у майбутньому та забезпечення довгострокового розвитку енергетичного сектору.
— Модернізація енергомереж з метою зниження показників втрат та перерв у постачанні в енергомережах, а також скорочення витрат та втрат при транспортуванні газу.
— Інтеграція з європейською енергетичною системою ENTSO-E та розширення пропускних здатностей енергетичних зв’язків.
До 2030 року Уряд обрав наступні пріоритети:
— Диверсифікація імпорту енергоресурсів, формування мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, та нарощування обсягів видобутку енергоносіїв, з метою досягнення енергонезалежності.
— Забезпечення скорочення обсягів викидів енергетичного сектору шляхом поступового виведення теплової генерації та збільшення частки відновлювальних джерел енергії, завершення будівництва сховищ відпрацьованого ядерного палива та високорадіоактивних відходів його переробки.
— Реалізація Green Deal шляхом стимулювання досліджень у сфері енергоефективності та водневих технологій, врегулювання ринкових, регуляторних та технічних можливостей виробництва та експортної передачі водню з відновлюваних джерел енергії та АЕС.
Видобувна промисловість
Аудит: В Україні налічується близько 12,2 тис. розвіданих родовищ корисних копалин (в тому числі комплексні родовища), проте лише 4,6 тис. з них розробляються. Така ситуація склалася через відсутність точних даних щодо запасів корисних копалин, масштабних пошуково-розвідувальних робіт протягом останніх 30 років, зарегульовану систему доступу до надр і високе фіскальне навантаження.
Цілі 2030: У короткостроковому періоді перед урядом стоять наступні задачі:
— Лібералізація видобувної промисловості та спрощення доступу до надр шляхом пришвидшення та вдосконалення роботи аукціонів, покращення доступу до геологічної інформації, розробки щорічної системи підготовки інвестиційно привабливих об'єктів на довгострокову перспективу.
— Нарощення обсягів видобутку шляхом впровадження стимулюючої рентної ставки на видобуток з метою підвищення економічної доцільності видобутку та забезпечити рівні умови в порівнянні з іншими країнами.
— Забезпечення активної розвідки, що дозволить провести оцінку покладів корисних копалин, які є економічно доцільними до видобутку.
До 2030 року Уряд обрав наступні пріоритети:
— Стимулювання інноваційної діяльності у видобувній промисловості.
— Забезпечення скорочення обсягів викидів видобувного сектору.
— Досягнення енергонезалежності за ключовими ресурсами шляхом нарощування обсягів видобутку корисних копалин з метою забезпечення внутрішніх потреб та мінімізації імпорту ресурсів.
Транспорт та інфраструктура
Аудит: Станом на сьогодні Україна використовує лише 25–30% свого транзитного потенціалу. Українські аеропорти поступаються аеропортам Катару та Туреччини як транзитні хаби між Азією та Європою. Українська транспортна мережа не інтегрована повною мірою у регіональні транспортні проекти (Пан’європейська транспортна мережа та Новий шовковий шлях).
Близько 90% доріг у зношеному стані, через що Україна знаходиться на 119 місці за рівнем якості дорожньої інфраструктури. Майже чверть від сукупної протяжності експлуатаційних залізничних шляхів потребує капітального ремонту, а рівень зносу рухомого складу становить понад 90%.
Згідно з дослідженнями Світового економічного форуму, якість портової інфраструктури в Україні складала 3,9 із 7 балів у 2019 році порівняно із 4,8 балами – середнім значенням для країн ЄС. Також продовжують діяти економічно необґрунтовані тарифи на залізничні перевезення та портові збори.
Цілі 2030: У короткостроковому періоді задачі уряду:
— Оновлення транспортної стратегії відповідно до нових запитів української економіки.
— Приєднання України до транзитних коридорів TEN-T та TRACECA з метою реалізації експортного та транзитного потенціалу України.
— Формування незалежного регулятора в сфері транспорту, що дозволить забезпечити прозорість регулювання в сфері транспорту.
До 2030 року Уряд планує реалізувати наступні проекти:
— Розвиток внутрішніх мультимодальних перевезень з метою пришвидшення та підвищення ефективності транспортування продукції у середні країни, а також розвиток мультимодальних перевезень орієнтований на реалізацію транзитного потенціалу України.
— Реформування «Укрзалізниці» та АМПУ, що дозволить провести фінансове оздоровлення підприємств та забезпечити ефективну роботу окремих напрямків шляхом фінансової децентралізації.
— Реалізація потенціалу Державно-приватного партнерства, що дозволить забезпечити залучення іноземних інвестицій до великих інфраструктурних проектів, що, у свою чергу, сприятимуть повному використанню потенціалу української транспортної системи.
