4 хв читанняБлог

Чи перейде Україна на електронні держпослуги

Огляд нового порталу держпослуг iGov.org.ua: які сервіси вже працюють, що гальмує електронний уряд в Україні та чого вчить досвід Естонії.

IT-консультант

Днями в Україні презентували новий портал державних послуг iGov.org.ua.

За його допомогою, як заявили ініціатори розробки — топменеджер ПриватБанку Дмитро Дубілет і колишня радниця Мінекономрозвитку Яніка Меріло, — кожен українець зможе вирішувати всі питання з держапаратом онлайн, не виходячи з дому, — від отримання довідки про несудимість до реєстрації авто в МРЕВ.

Розробниками виступили безіменні айтівці-волонтери. Ми спробували скористатися представленими сервісами, а також з’ясували, коли в нас з’явиться повноцінний електронний уряд.

Чергова спроба

Почнімо з того, що швидкий запуск порталу держпослуг анонсував кожен уряд приблизно з 2002 року. Нинішній Кабмін обіцяє запустити електронний уряд до 2017 року. Але поки що підсумком гучних обіцянок стала поява у 2012 році порталу Мінекономрозвитку, який, попри кілька витрачених мільйонів гривень, так і не почав надавати жодних послуг і залишається лише інформаційним ресурсом (там можна дізнатися, які паперові документи потрібні для отримання послуги і де їх узяти).

Олександр Риженко, голова Державного агентства з питань електронного урядування, пояснив, що із запровадженням наступних етапів запуску електронних послуг виникли проблеми: по-перше, установи не готові приймати документи в електронному вигляді, по-друге, не налаштовані технологічні процеси (інформування, замовлення, результат, оплата). «Зараз працюють лише реєстраційний портал (на сайті Мін’юсту, де можна зареєструвати бізнес. — Авт.), кабінет адмінпослуг і платника податків (на порталі Державної фіскальної служби, з їх допомогою можна подавати звіти до податкової. — Авт.), а також електронні дозволи в будівництві (на сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції. — Авт.)», — пояснив він.

Список є, послуг немає

Під час презентації було заявлено, що на порталі зібрано майже всі послуги, які наша держава надає громадянам і бізнесу. З них 9 послуг уже доступні (позначені зеленим кружечком), 47 планують запровадити найближчим часом (жовтий кружечок), а 492 послуги опрацьовуються на перспективу (позначені сірим). Ми зайшли на портал, щоб спробувати в дії хоча б одну послугу. Але, на жаль, портал поки що має вигляд сайту-візитівки, і хоча Дмитро Дубілет оцінив вартість ресурсу в мільйони доларів, дизайн, м’яко кажучи, не вражає.

Більшість послуг, позначених зеленим, не цікаві звичайним людям (наприклад, перевірка статусу заяви на отримання спецдозволів на користування надрами). Тим, хто влаштовується на держслужбу, може полегшити життя можливість отримати довідку про несудимість онлайн. Але цей сервіс доступний лише мешканцям Дніпропетровська — так зазначено на порталі. Нам під час спроби ним скористатися видало помилку HTTP Status 404.

Веброзробник Ігор Забрудський, якого ми попросили оцінити портал, сказав, що називати його готовим зарано. «Послуги, які на ньому працюють (для будівельної сфери), були доступні в електронному вигляді й раніше на інших порталах — це не заслуга волонтерів. А щоб зробити все інше, потрібні не лише зусилля айтівців, а й робота в тісній взаємодії з державою. А її немає, бо держструктури не мають права відкривати свої реєстри. Для цього потрібні комплексний проєкт і законодавчі зміни. Задум сам по собі правильний, але прориву я не бачу», — зазначає він.

Заступниця директора департаменту інформаційних технологій Мінекономрозвитку Вікторія Герасимович каже, що її відомство не проти надавати послуги в електронному форматі, однак у чиновників банально немає для цього законних підстав. «Мінекономіки працює над цими питаннями. Але в нас процеси надання більшості послуг затверджені законами, а закони — це до Верховної Ради», — зазначила посадовиця.

Послуга не для кожного

Щоб скористатися послугами порталу, потрібно або отримати електронний цифровий підпис, або оформити банківську картку й зареєструватися в системі ідентифікації громадянина BankID. До системи вже під’єдналися ПриватБанк, Ощадбанк, банк «Михайлівський», Platinum Bank і Fidobank. Як пояснили нам експерти, саме BankID і є головною цінністю проєкту iGov.org.ua.

Адже банківські картки є практично в усіх, а щоб отримати електронний цифровий підпис, потрібно їхати до одного з центрів сертифікації ключів і заповнювати паперові анкети. Практика показує, що прості рішення завжди життєздатніші. Але відчувати оптимізм щодо проєкту електронних держпослуг загалом зарано — треба змінити закони й упорядкувати бази даних.

Як отримати електронний цифровий підпис?

Для цього потрібно звернутися до АЦСК Державної фіскальної служби. Підпис надають безоплатно. Треба завантажити із сайту cskidd.gov.ua реєстраційну картку, заповнити її і разом із копіями паспорта та ідентифікаційного коду віднести до будь-якої податкової інспекції, де вам запишуть на флешку сертифікат і ключі.

Позиція: адмінпослуги треба передати в приватні руки

Антон Марреро, член Наглядової ради IT-консорціуму Intecracy Group, розповів, чим естонська система E-Gov (її вважають передовою в ЄС) відрізняється від того, що намагаються зробити в Україні.

«Створити електронні сервіси — одна справа. Постійно підтримувати й модернізувати їх — зовсім інша», — каже експерт. В Естонії цю проблему розв’язали завдяки державно-приватному партнерству. Там відкрили приватним компаніям доступ до реєстрів, які є еталонними довідниками (саме на них орієнтуються в роботі всі держструктури). Приватні компанії створюють для користувачів інтерфейси й забезпечують доступ до інформації. В Естонії 2000 унікальних сервісів, доступ до яких забезпечують близько 6000 комерційних систем — від двох до п’яти на кожен сервіс. Ціна для всіх користувачів — 1 євро за транзакцію (50 центів державі й 50 центів компанії, яка власним коштом розробила сервіс, підтримує та вдосконалює його). «Усе це радикально скоротило держапарат і не залишило темних кутків для поширення корупції. А от спроба зробити все силами волонтерів приречена на провал. Вони створюватимуть 500 сервісів до наступного всесвітнього потопу, бо в них немає мотивації», — каже експерт.

Джерело: 01.ua