Сотні тисяч людей у всьому світі постійно користуються послугами таксі. І українці не виняток. Понад 14 млн пасажирів у країні їздять на таксі.
А щороку понад 200 тис. водіїв здійснюють близько 280 млн поїздок. При цьому побутує думка, що ціни на таксі в Україні значно нижчі, ніж в інших країнах. Сайт «Сьогодні» вирішив розібратися, чи справді таксі в Україні таке вже дешеве і що впливає на формування цін.
Ціни на таксі в Україні залишаються досить низькими
За оцінками Офісу ефективного регулювання (BRDO), обсяг ринку таксі в Україні становить 40 млрд грн на рік. Водночас, згідно з різними підрахунками, 94% цього ринку працює в тіні, і, відповідно, податки до бюджету не надходять.
Вартість послуг таксі в Україні залишається однією з найнижчих. Нещодавно фахівці порталу Momondo склали рейтинг найдешевшого й найдорожчого таксі з аеропорту до центру міста. Вони проаналізували 140 столиць світу, орієнтуючись на ціни, зазначені на офіційних сайтах аеропортів.
Експерти зазначили, що середня відстань від аеропорту до міста становить 21 кілометр, а середня вартість поїздки — близько 25 євро. Київ же посідає 84-те місце в загальному рейтингу і ділить його зі столицею Марокко — Рабатом. Експерти підрахували, що для того, щоб доїхати з аеропорту «Бориспіль» до центру столиці, потрібно заплатити 16 євро (близько 441 грн). Водночас у Токіо за це доведеться заплатити 200 євро (щоправда, і відстань від аеропорту до центру столиці там становить понад 70 км, тоді як у Києві не перевищує 30 км), в Осло і Рейк'явіку — 100 євро, у Ніцці, Лондоні та Вашингтоні — 90 євро.
«До першої п'ятірки країн із найдорожчими послугами таксі входять Японія, Норвегія, Ісландія, Монако та Велика Британія, а до п'ятірки країн із найдешевшими послугами — Таджикистан, Узбекистан, Туніс, Гамбія та Гвінея-Бісау», — зазначає аналітик Київської школи економіки Павло Яворський.
Спікер ГС «Асоціація відповідальних перевізників» Олександр Дяченко додає, що ціна на таксі в Україні порівняно низька — 3–4 долари (вартість середньої поїздки) проти 10–15 доларів у країнах Західної Європи.
«Це зумовлено низькою купівельною спроможністю населення, високою конкуренцією на цьому ринку та невтручанням держави. Доступ до ринку таксі мають як великі компанії, так і зовсім маленькі служби, що працюють у провінції, або спеціалізовані таксі у великих містах. У великих містах невеликі служби, які працюють на масовий ринок і не мають достатньо автомобілів, щоб покрити все місто, об'єднуються для обміну замовленнями. Таким чином за пасажира точиться постійна боротьба, і ціна є фактором №1 під час вибору тієї чи іншої служби», — пояснює Дяченко.
За його словами, високій конкуренції в таксі також сприяє дедалі ширше впровадження мобільних застосунків. Завдяки кільком застосункам пасажир має змогу водночас порівнювати ціни (та інші умови поїздки) одразу кількох сервісів і вибирати найбільш відповідний.
Держава практично не контролює ринок таксі
Як уже зазначалося, ринок таксі в країні практично не регулюється державою і існує сам по собі.
«Позитивним фактором, що впливає на ціну, є те, що держава практично не втручається в бізнес таксі. Фактично лише 2–3% водіїв таксі (переважно преміум-сегмент) мають необхідні дозвільні документи і сплачують податки», — каже Дяченко.
Якщо за контроль над ринком візьметься держава, ціни на таксі злетять у кілька разів. Таку думку висловив і Юрій Сивицький, член правління консорціуму Intecracy Group.
«Оскільки в Україні практично відсутній державний контроль за ринком таксі, ціни визначають виключно попит і пропозиція. Завдяки тому, що практично всі таксі та їхні клієнти сьогодні користуються онлайн-сервісами, у нас і попит величезний, і пропозиція значна. Якщо держава почне контролювати ринок таксі, ціни зростуть приблизно втричі, відповідно впаде й попит», — зазначив Сивицький.
Таксисти кажуть, що ціни мають бути вищими
Якщо говорити глобальніше, на ціни впливають рівень економічного розвитку країни та економічна свобода галузі.
«Загалом у розвиненіших країнах вартість праці вища, ніж у бідних, і це підвищує вартість послуг таксі. Крім того, важливим фактором є врегульованість ринку. Часто послуги таксі підлягають ліцензуванню і мають відповідати вимогам якості та безпеки пасажирських перевезень (зокрема забезпечувати страхування пасажирів). Ба більше, у деяких країнах для захисту довкілля видають обмежену кількість ліцензій, розподіляючи їх через аукціони. Такі заходи також підвищують вартість перевезень», — каже Яворський.
Він додає, що в Україні фактично будь-який водій може надавати послуги таксі, навіть якщо в нього немає ліцензії. Відповідно, така структура ринку дає змогу надавати послуги за нижчими цінами.
Самі ж водії таксі вважають, що ціни на поїздки в країні щонайменше вдвічі занижені, але такі умови диктує ринок.
«Штучне зниження цін неминуче погіршує якість, адже водій, який менше заробляє або менше витрачає на догляд за автомобілем, не може надавати сервіс належного рівня. Штучне підвищення цін також шкідливе, адже воно призведе до зменшення кількості клієнтів таксі. Скорочення ринку таксі небажане з огляду на його соціально-економічну функцію в країні. За оцінками ГС «АВП», близько 100 тис. громадян використовують таксі як тимчасову роботу або додатковий заробіток. Штучне підвищення ціни і, як наслідок, скорочення ринку позбавить цих громадян можливості заробити на хліб у разі безробіття чи тимчасових фінансових труднощів», — коментує ситуацію Дяченко.
Експерт також зазначає, що в окремих випадках ціна залежить від наявності природної або штучної монополії. Наприклад, зовсім маленький районний центр не цікавий великим сервісам таксі, і там, як правило, існує лише одна служба або просто група водіїв, які домовляються між собою. У такому разі тариф визначається виключно купівельною спроможністю місцевих жителів і волею водіїв.
«Штучна монополія — це якраз випадок з аеропортом. Основні місця скупчення потенційних пасажирів (вокзали, аеропорти) найчастіше стають місцем зловживань з боку місцевих чиновників або банально криміналітету. Водії, які стоять у таких місцях, безпідставно завищують ціни і платять мзду, а чужих таксистів банально не пускають, зокрема із застосуванням фізичного насильства. Частково цю проблему розв'язують ті самі застосунки: вибрати й викликати таксі можна заздалегідь в обхід каламутних персонажів, які крутять ключі у вестибюлях аеропорту», — зазначає Дяченко.