«Ми професійно займаємося електронними e-mail-розсилками вже 9 років. У нас є все, щоб завалити вас замовленнями на ваші послуги чи продукцію: високошвидкісні канали доступу до інтернету та великий парк найпродуктивніших комп’ютерів, власні поштові сервери за кордоном, а також великий досвід організації, власні напрацювання й ноу-хау в цій галузі», — такими повідомленнями завалено український інтернет-простір.
Здавалося б, невже у XXI столітті хтось ще вірить в ефективність спам-розсилки як двигуна просування продукції чи послуг на ринку? А от статистика переконує, що таких людей чимало.
Недарма ж Україну вважають одним із головних спамерів у світі. Ми посіли почесне третє місце у світовому рейтингу — 7,45% світового спаму. Це більше, ніж у Китаю, з якого розсилається близько 5,8% небажаної рекламної кореспонденції, повідомляє блог компанії AppRiver, що спеціалізується на боротьбі зі спамом.
Лідером за обсягом спаму, що розсилається на електронні адреси та телефони користувачів, стала Білорусь.
Загалом на частку країни припадає 16,3% світового спаму. У цій номінації Білорусь випередила навіть США — 15,1% світового спаму.
Хоча ще наприкінці 2012 року «Лабораторія Касперського» наводила іншу статистику. За даними компанії, Україна перебувала на 18-му місці у світі серед спамерів.
Водночас перше місце посів Китай (32,7%), за ним — США (23,8%), Індія (5,1%), В’єтнам (4,4%) та Німеччина (3,8%). При цьому Білорусі в списку взагалі не було.
Однак фахівці вважають такі цифри не зовсім репрезентативними.
«Слід зауважити, що адреси в інтернеті є поняттям досить відносним. У багатьох випадках навіть досвідчені фахівці не завжди можуть встановити справжнє місце початку певних активних дій, наприклад розсилання поштових повідомлень. Тому неможливо, на наш погляд, категорично стверджувати, що, наприклад, фахівцям „Лабораторії Касперського“ вдалося у 100% випадків встановити „батьківщину“ спаму», — каже радник з інформаційної безпеки ТОВ «Айкюжн» Геннадій Гулак.
Також, за його словами, незрозуміле походження інформації, на основі якої формують статистику щодо спаму.
«Якщо на комп’ютерах користувачів використовується програмне забезпечення „Антивірус Касперського“, можна вважати, що це програмне забезпечення збирає таку інформацію та надсилає її до лабораторії. Але це буде характеристика не тільки спаму, а й відображення географії поширення антивіруса, оскільки викликає сумнів, що „Касперський“ домовився про збір даних із багатьма іншими розробниками антивірусних програм», — підкреслює Гулак.
Крім того, до формування подібних рейтингів могли бути включені дані 2012 року про DDoS-атаки на ЗМІ та органи влади через закриття файлообмінника Ex.ua.
З іншого боку, світова економічна криза змушує багато компаній зменшувати рекламні бюджети й шукати альтернативні шляхи просування своїх послуг чи продукції. Серед них — і використання послуг спамерів.
Наша країна славиться ігноруванням основних принципів захисту комп’ютерів, через що й потрапила до п’ятірки країн із найбільшою кількістю заражених сайтів. Однак аналогічна картина спостерігається і в інших країнах на пострадянському просторі.
За словами директора Асоціації «IT України» Віктора Валєєва, здебільшого спам-послуги для розсилки на адреси юридичних осіб замовляють компанії, які працюють у сфері послуг: юристи, постачальники різного роду офісних товарів, поліграфії, бізнес-тренери тощо.
Підтвердження його слів можна без проблем знайти в мережі, де відомі компанії — наприклад, виробник автомобілів, продавець комп’ютерної техніки чи бутик дорогого одягу — дякують спам-компанії за якісно надані послуги.
За даними згаданої «Лабораторії Касперського», понад 80% спаму становить різного роду реклама.
«Чимало спам-повідомлень генерується задля інформування потенційних клієнтів напередодні свят, тоді рекламується певний товар із „фішкою“ — наприклад, подарункові набори до Великодня, а влітку активно пропонують монтувати кондиціонери», — вважає Валєєв.
За словами Гулака, для розсилки спаму можуть використовуватися електронні поштові адреси та номери мобільних телефонів.
«Дані для розсилки зазвичай надають самі користувачі добровільно під час покупок в інтернеті, оформлення угод на банківське обслуговування, так званих анонімних опитувань, сервісного обслуговування техніки, реєстрації на сайті виробника програмного продукту або певної техніки, участі в соціальних мережах „Одноклассники“, „ВКонтакте“ тощо», — пояснює експерт з інформаційної безпеки.
Ціноутворення на розсилки абонентам в Україні залежить здебільшого від кількості адресатів повідомлення. За додаткову ж плату можуть надаватися розширені сервіси, наприклад хостинг для розміщення посилань у спам-повідомленнях, який практично не реагує на скарги користувачів і завдяки цьому не буде заблокований провайдером за спам.
При цьому в інтернеті чимало пропозицій щодо розсилки повідомлень від компаній, які спеціалізуються на такому бізнесі.
«Меню досить широке: ви можете розіслати пропозиції як юридичним особам певного регіону країни, наприклад у Києві, так і двом десяткам мільйонів фізичних осіб у США. За нашими даними, ціни відповідно зіставні: нав’язливе інформування пів мільйона киян обійдеться у 400–600 гривень, водночас послання мешканцям Сполучених Штатів може коштувати близько двох тисяч», — резюмує Валєєв.
Ціна розсилки за базами адрес України (1 мільйон адрес) становить приблизно 100 доларів. Замовити послугу просто: потрібно заповнити форму на сайті, який пропонує подібні сумнівні послуги, і з вами зв’яжуться.
Варто зазначити, що організатори спам-акцій намагаються відмити свою діяльність від слова «спамер», оскільки це не престижно й дорого не продається.
Відтепер, якщо ви пропонуєте e-mail-розсилку на пів мільйона адрес київських організацій, називатиметься це «доведенням інформації та пропозицій до споживачів електронною поштою».
Хоча суть залишається незмінною — це все одно спам або, якщо хочете, розсилка комерційної реклами особам, які не виявляють бажання її отримувати.
Джерело: real-economy.com.ua